На міжнародній виставці-конференції ReBuild Ukraine: Health & Rehabilitation у Києві що пройшла 1 жовтня 2026 року вперше відбулася публічна дискусія, присвячена розвитку технологій подвійного призначення в охороні здоров’я — #DualUseHealth. Подія, організована за ініціативи Рівненського міжрегіонального медичного кластеру та Українського Кластерного Альянсу (УКА), зібрала на одному майданчику представників Міністерства оборони України, Центру масштабування технологічних рішень ЗСУ, провідних міжнародних інвесторів, розробників та представника оборонного акселератора NATO DIANA.
Захід став важливою віхою в контексті стратегічного кроку: нещодавно Український Кластерний Альянс став першою українською організацією, яка офіційно приєдналася до ENDR (European Network of Defence-related Regions) — мережі, що об’єднує понад 135 регіонів ЄС у сфері оборони та безпеки.
Модераторка панелі, президентка Рівненського міжрегіонального медичного кластеру Тетяна Воронцова, окреслила головний фокус обговорення: розбудова міжгалузевої екосистеми, яка здатна поєднати реальний український бойовий досвід із європейською інноваційною та інвестиційною інфраструктурою.
Шлях від ідеї до фронту: чому Європа дивиться на Україну
Головною темою панелі стало скорочення бюрократичного шляху для впровадження інновацій — з кількох років до кількох місяців. Представники європейського технологічного сектору — Howard Hunt (CEO The AO), Mirko Franzoni (CEO SkyEU) та Rune Leiding (NATO DIANA) — одностайно підкреслили унікальну роль України.
За словами європейських колег, швидкість розгортання технологій від ідеї до застосування на полі бою в Україні є безпрецедентною. У країнах ЄС аналогічний цикл займає від 5 до 10 років. Rune Leiding зазначив, що затребуваність продукту в реальних бойових умовах України є одним із ключових критеріїв відбору стартапів найбільшим оборонним акселератором Альянсу — NATO DIANA. Представник NATO закликав українську сторону не копіювати повільні західні бюрократичні регуляції (на кшталт FDA), а зберігати гнучкість, стаючи лідерами у формуванні нових стандартів.
Водночас європейські спікери звернули увагу на юридичні та логістичні бар’єри: складність тестування іноземних розробок безпосередньо біля лінії фронту та виклики митного регулювання під час ввезення й вивезення дослідної техніки (зокрема медичних безпілотників).
Цифровізація бою: від планшета «MedEvac» до «Віртуального госпіталю»
Українські практики продемонстрували, як технології подвійного призначення вже зараз рятують життя та економлять ресурси на передовій:
- Оцифрування первинної ланки: Богдан Манжос з Центру масштабування технологічних рішень ЗСУ презентував планшетний додаток «MedEvac», який цифрує Первинну медичну картку (ПМК) безпосередньо під час евакуації. Проєкт має на меті зняти з медиків паперову рутину, забезпечити автоматичну звітність та сформувати повноцінний Національний реєстр травм.
- Оперативність упровадження: Андрій Мартинюк (Департамент охорони здоров’я Міноборони) наголосив на тому, що ворог технологічно адаптується щодня, тому Захід має переходити від довгих узгоджень до прямого інвестування. Прикладом ефективності є цифрові продукти (зокрема інтеграція з «Армія+»), які реалізуються в терміни до двох місяців.
- Економіка телемедицини: Андрій Семиволос, начальник медичної служби 106-ї окремої бригади ТрО, поділився практичним досвідом використання телемедичних консультацій на позиціях. Консультація чотирьох бійців на місці коштує близько 500 грн (витрати на зв’язок) і займає 30 хвилин. Альтернатива — евакуація та поїздка за сотню кілометрів, що вимагає цілого дня та значних транспортних ресурсів.
Серйозну аналітичну оцінку дав Вадим Терентюк (ДП «Цифрове здоров’я»), зауваживши, що світовий ринок телемедицини стрімко прямує до позначки у $500 млрд. Головна перепона інновацій сьогодні лежить не в технічній, а в нормативній площині, сертифікації та відсутності лідерства. Експерт закликав «упаковувати» український бойовий досвід у чітку технічну документацію та наукові статті, зрозумілі європейським партнерам.
Інвестиційна рамка та 5 кроків для стартапів
Міжнародна експертка з інновацій та засновниця DTI Надія Васильєва окреслила чіткий 5-етапний шлях, який має пройти медичний продукт від прототипу до масштабування:
- Захист інтелектуальної власності та справедливе ціноутворення: Довіра інвесторів базується на прозорому розподілі майбутніх прибутків.
- Грантове фінансування: Залучення ресурсів таких програм, як EIC або NATO Science for Peace and Security, для перевірки ефективності.
- Платні пілотні проєкти: Тестування реального впливу та розрахунок необхідного розміру інвестицій.
- Залучення масштабованого капіталу: Співпраця з ЄБРР, програмами EU for Business та банківським сектором.
- Сформована команда: Інвестори вкладають кошти в збалансовані команди, де чітко розділені ролі інженера, лікаря та бізнес-менеджера.
Україна як глобальний драйвер #DualUseHealth
Підсумовуючи дискусію, учасники дійшли згоди: часу на довгі презентації та безкінечні планування більше немає. Безпекові виклики стосуються всієї Європи, а медицина подвійного призначення є тим містком, який прискорить розвиток не лише військової, а й цивільної охорони здоров’я.
Український Кластерний Альянс та Рівненський міжрегіональний медичний кластер продовжують системну роботу з розбудови цього треку. Наступним кроком стане міжнародна презентація українських розробок на MedTech Summit у Брюгге (Бельгія), де відбудуться переговори з бельгійським медичним кластером Biovia щодо залучення інвестицій та спільного розгортання технологій #DualUseHealth до 2027 року.
Український Кластерний Альянс запрошує до співпраці розробників, медичні стартапи, інвесторів та аналітичні центри. Якщо ви створюєте рішення у сфері медицини подвійного призначення — приєднуйтесь до розбудови міжнародної екосистеми.
